Амінокислот скринінг в плазмі (36 амінокислот) (виконується в лабораторії Др. Рьодгера у Німеччині)

Скринінг амінокислот в сечі – це кількісне дослідження, що виконується методом рідинної хроматографії з мас-спектрометрією.

Амінокислоти є основною структурною одиницею всіх білків людського організму. Це похідні карбонових кислот, що мають в своєму складі одну чи декілька аміногруп і здатні утворювати пептидні зв’язки, які забезпечують міцність білкової молекули.

За допомогою скринінгу визначаються наступні амінокислоти:

• фосфосерин;
• таурин;
• фосфоетаноламін;
• аспарагінова кислота;
• аспарагін;
• гідроксипролін;
• серин;
• треонін;
• глутамінова кислота;
• альфа-аміноадипінова кислота;
• пролін;
• гліцин;
• аланін;
• цитрулін;
• валін;
• альфа-аміномасляна кислота;
• цистин;
• цистатіонін;
• метіонін;
• лейцин;
• ізолейцин;
• тирозин;
• фенілаланін;
• бета-аланін;
• бета-аміноізомасляна;
• гама-аміномасляна;
• гістидин;
• 3-метилгістидин;
• 1-метилгістидин;
• триптофан;
• карнозин;
• орнітин;
• лізин;
• аргінін;
• гомоцистин;
• екскреція цистатину.

Дослідження необхідне при підозрі на порушення метаболізму амінокислот. Як правило, це орфанні  (рідкісні) генетично зумовлені захворювання, що мають аутосомно-рецесивне успадкування. До них належать:

• Фенілкетонурія – це порушення перетворення фенілаланіну на тирозин, що призводить до накопичення цієї амінокислоти в тканинах. Ознаки захворювання неспецифічні і починають з’являтись з початком харчування: неспокій або сонливість, млявість, зміни м’язового тонусу. Патогномонічним є «мишачий запах» дітей, хворих на фенілкетонурію, але він зустрічається надзвичайно рідко.
• Хвороба «кленового сиропу» (лейциноз) – виникає через нездатність організму розщеплювати три амінокислоти: лейцин, ізолейцин і валін. Збільшення рівня цих амінокислот в крові є небезпечним для центральної нервової системи. У хворих спостерігається зниження маси тіла, анорексія, порушення сну, в’ялість. З’являється характерний «запах кленового сиропу» сечі або поту.
• Хвороба де Тоні-Дебре-Фанконі (глюкозо-фосфат-аміновий діабет) – це рахітоподібне захворювання, що виникає внаслідок ушкодження проксимальних ниркових канальців. Проявляється порушенням зворотнього всмоктування з первинної сечі фосфату, глюкози, амінокислот і бікарбонату.
• Хвороба Хартнупа зумовлена мутацією в гені натрійзалежного транспортера нейтральних амінокислот. Спостерігається порушення всмоктування триптофану, фенілаланіну, метіоніну та деяких інших амінокислот не лише в кишківнику, а й у ниркових канальцях, через що спостерігається значне виділення моноаміновихмонокарбоксильних амінокислот з сечею.
  Захворювання може проявлятись у будь-якому віці, хоч і є вродженим. Симптоми виникають на фоні лихоманки, вживання медикаментів, надмірного впливу сонячного проміння, стресу, недоїдання та нагадують симптоми пелагри (через недостатність ніацину, що виникає внаслідок порушення перетворення триптофану). Можуть виникати висипання на шкірі, мозочкова атаксія, психічні розлади, інтелектуальна та фізична відсталість.

• Кров відбирається натщесерце (через 8-12 год після прийому їжі).   

• Напередодні рекомендовано виключити жирну їжу, стресові ситуації, прийом алкоголю, паління, прийом ліків, фізичні навантаження та обмежити фізичну активність. Якщо відмінити прийом ліків неможливо, потрібно повідомити про це адміністратора.  

• В день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.  

• Для грудних дітей перед здачею крові витримати максимально можливу паузу між годуваннями.  

• Дітей до 5 років перед здачею крові бажано поїти чистою негазованою водою (порціями до 150-200 мл протягом 30 хв).  

• Повідомити адміністратору ПДОМ/тиждень вагітності/ к-сть плодів (для врахування циклічності гормональних коливань (наприклад, для репродуктивної панелі пренатальної діагностики)). 

Примітка! Відбір матеріалу бажано проводити до проведення будь-яких медичних діагностичних маніпуляцій. 

Венозна кров.