Антитіла до основного білку мієліну IgG, IgM (виконується в лабораторії Др. Рьодгера у Німеччині)

Антитіла до основного білку мієліну IgG, IgM - це антитіла, що утворюються до основного білка мієліну (MBP)

Основний білок мієліну (MBP) - це один з головних компонентів внутрішнього шару мієлінової оболонки. Розташовуючись усередині, MBP менш доступний для аутоантитіл за умови, що мієлінове волокно не пошкоджене. Антитіла до MBP виявляються в підвищеній концентрації в крові і спинномозкової рідини пацієнтів з розсіяним склерозом. 

Демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи - це гетерогенна група хвороб, що характеризуються руйнуванням мієлінової оболонки нервових волокон головного і спинного мозку. Найбільш яскравим представником цієї групи захворювань є розсіяний склероз. На цей час демієлінізуючі захворювання розглядаються як аутоімунні захворювання, переважно опосередковані Т-клітинами, проте останнім часом з'являються нові дані і про роль гуморальної відповіді, опосередкованої аутоантитілами до антигенів ЦНС. Найкраще вивчені антитіла до антигенів мієліну - білково-ліпідної оболонки аксонів нейронів. Визначення в крові аутоантитіл до антигенів мієліну може використовуватися для діагностики, оцінки прогнозу і контролю лікування розсіяного склерозу та інших демієлінізуючих захворювань ЦНС.

Підвищення показників спостерігається при розсіяному склерозі, станах після інсульту, хворобі Марбурга, гострому дисемінованому енцефаломієліті.

Підвищення показників спостерігається при розсіяному склерозі, станах після інсульту, хворобі Марбурга, гострому дисемінованому енцефаломієліті.

Дане дослідження призначається для діагностики, прогнозу і контролю лікування розсіяного склерозу та інших демієлінізуючих захворювань центральної нервової системи. Рекомендується здавати разом з іншими тестами на автоімунні захворювання та захворювання нервової системи.