Антитіла до основного білку мієліну IgG, IgM (виконується в лабораторії Др. Рьодгера у Німеччині)

Антитіла до основного білку мієліну IgG, IgM - це антитіла, що утворюються до основного білка мієліну (MBP)

Основний білок мієліну (MBP) - це один з головних компонентів внутрішнього шару мієлінової оболонки. Розташовуючись усередині, MBP менш доступний для аутоантитіл за умови, що мієлінове волокно не пошкоджене. Антитіла до MBP виявляються в підвищеній концентрації в крові і спинномозкової рідини пацієнтів з розсіяним склерозом. 

Демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи - це гетерогенна група хвороб, що характеризуються руйнуванням мієлінової оболонки нервових волокон головного і спинного мозку. Найбільш яскравим представником цієї групи захворювань є розсіяний склероз. На цей час демієлінізуючі захворювання розглядаються як аутоімунні захворювання, переважно опосередковані Т-клітинами, проте останнім часом з'являються нові дані і про роль гуморальної відповіді, опосередкованої аутоантитілами до антигенів ЦНС. Найкраще вивчені антитіла до антигенів мієліну - білково-ліпідної оболонки аксонів нейронів. Визначення в крові аутоантитіл до антигенів мієліну може використовуватися для діагностики, оцінки прогнозу і контролю лікування розсіяного склерозу та інших демієлінізуючих захворювань ЦНС.

Підвищення показників спостерігається при розсіяному склерозі, станах після інсульту, хворобі Марбурга, гострому дисемінованому енцефаломієліті.