Антитіла IgA до гліадину

Гліадин - фракція глютену (білка пшениці), яка є токсичною для осіб схильних до целіакії.
Під час розщеплення глютену утворюються пептиди, які в кишківнику зв'язуються тканинною трансглютаміназою, в свою чергу вона підсилює їх антигенні властивості. В подальшому це викликає розвиток запалення та специфічну імунну відповідь з появою антитіл та аутоімунним ураженням слизової оболонки тонкого кишківника, внаслідок чого втрачаються ворсинки та з'являється велика кількість міжепітеліальних лімфоцитів. Цей процес проявляється синдромом мальабсорбції з явищами метеоризму, здуття живота, діареєю, втратою маси тіла. Зміни метаболізму, пов'язані з порушенням всмоктування поживних речовин, мінералів і вітамінів, можуть призводити до розвитку остеохондрозу, анемії, стомлюваності, погіршення репродуктивної функції. При вилученні глютену з раціону відбувається відновлення ворсинок і нормалізація абсорбції. Найчастіше захворювання проявляється у дитячому віці, це пов'язано з введенням в прикорм каші. У дорослому віці її розвиток залежить від провокуючих факторів. 

Антитіла Ig A до гліадину присутні у більшості хворих на целіакцію.

Виявлення антитіл свідчить про: целіакію (глютенчутливу ентеропатію), рідше про хворобу Крона, виразковий коліт, постінфекційну мальабсорбцію, ревматоїдний артрит, синдром Шегрена, системну склеродермію, інтерстиціальні захворювання легень.