Фактор системного вовчаку

Фактор системного вовчаку (ANA) - спрямований на визначення в сироватці крові гру антитіл, спрямованих проти компонентів ядер власних клітин. Синтез даних антитіл запускається аутоімунними захворюваннями.

Системний червоний вовчак  -  хронічне аутоімунне захворювання, яке вражає різні органи, найчастішими мішенями є шкіра, суглоби, клітини крові, нирки та ЦНС. Жінки хворіють у 6-10 разів частіше ніж чоловіки. 
Окрім загальних симптомів таких як: слабкість, швидка втомлюваність, субфебрилітет або лихоманка, схуднення, притаманні більш специфічні: 
1.Шкірні зміни

• гостра шкірна форма (еритема на обличчі у вигляді метелика);
• підгостра шкірна форма (кільцевидні, часто випуклі висипання із депігментацією в центрі);
• інші неспецифічні зміни (облисіння, папульозні висипання, вогнищева атрофія шкіри);
• васкулярні зміни (найчастіше виникають у результаті васкулітів і/або мікротромбозів (синдром Рейно)).

2. Зміни опорно-рухового апарату (біль у суглобах або м’язах, артрит, міозит, остеопороз).
3. Зміни в нирках (вовчакова нефропатія).
4. Зміни в дихальній системі ( плеврит сухий або ексудативний, пневмоніт, фіброз легень, легенева гіпертензія).
5. Зміни в серцево-судинній системі (ексудативний перикардит, міокардит, зміни в клапанах, артеріальна гіпертензія, атеросклероз).
6. Зміни у нервовій системі (нейропсихіатричний вовчак).
7. Гематологічні симптоми (лімфаденопатія, спленомегалія).
8. Зміни в ШКТ (порушення ковтання, гепатомегалія, перитоніт, тромбоз мезентеріальних судин).

Позитивний результат характерний для: системного червоного вовчака, аутоімунних уражень щитоподібної залози, аутоімунного панкреатиту, поліміозиту, аутоімунного гепатиту, міастенії, синдромів Шегрена і Рейно, ревматоїдного артриту та системної склеродермії.

Дане дослідження призначають при появі симптоматики аутоімунного захворювання, для діагностики, дифдіагностики, контролю перебігу та лікування системного червного вовчаку, а також при підозрі на первинний біліарний цироз, артрит, перикардит, епілепсію, пневмоніт, захврювання нирок, аутоімунний панкреатит.

Результат дослідження не є діагнозом, а лише допомагає лікарю у його встановленні.

• Забір крові проводять натщесерце, тобто через 6–8 годин після прийому їжі.
• За день до дослідження необхідно виключити вживання алкоголю та прийом лікарських засобів (з дозволу лікаря). Якщо відмовитися від ліків неможливо, слід попередити про це реєстратора у пункті забору. Рекомендовано обмежити фізичні навантаження, дотримуватись режиму сну.
• Не потрібно змінювати звичний режим харчування.
• Протягом однієї години перед процедурою забороняється палити, рекомендовано уникати емоційних навантажень та стресів.
• У день здачі аналізу дозволяється випити невелику кількість води.
• Для немовлят перед забором крові рекомендується витримати максимально можливий проміжок між годуваннями.
• Здавати кров на дослідження рекомендовано до проведення діагностичних чи лікувальних процедур: операцій, інфузій, переливанні крові, пункції, ін’єкцій, біопсії, загального масажу, ендоскопії, фізичних навантажень, ЕКГ, рентгенологічного обстеження. Відбір крові з діагностичною метою проводиться перед крапельними інфузіями лікарськими препаратами.
• Необхідно враховувати добові ритми зміни показників крові: повторні дослідження доцільно проводити в один і той же час. У різних лабораторіях можуть застосовуватися різні методи дослідження і одиниці вимірювання. Щоб оцінка результатів обстеження була коректною, бажано проводити дослідження в одній і тій же лабораторії.

Венозна кров.