Імуноглобулін М (IgM)

Імуноглобуліни захищають організм людини від проникнення в нього мікроорганізмів і чужорідних агентів. Вони містять антиген-зв'язуючу частину (Fab-фрагмент (fragment antigen binding - антиген-зв'язуючий фрагмент)) і Fc-фрагмент (fragment crystallizable - фрагмент, здатний до кристалізації), останній з яких може взаємодіяти з клітинами імунної системи і факторами комплементу. Частина імуноглобуліну Fab розпізнає антигени в розчині (наприклад, токсини) і антигени, пов'язані з мікроорганізмами (наприклад, бактерій, вірусів). Антигензв'язуюча ділянка може ініціювати пряму нейтралізацію токсинів, сенсибілізацію імунокомпетентних клітин, ослаблення вірусної інфекційності або розвиток реакції запалення.

Звичайним результатом інфекцій є збільшення вмісту в сироватці крові всіх класів імуноглобулінів. Підвищені рівні IgM виявлені під час захворювань клітин печінки (наприклад, гепатит, цироз печінки), аутоімунних захворювань і особливо при гострих і хронічних вірусних інфекціях. Злоякісна проліферація імуноглобулін-продукуючих клітин (плазматичних клітин) викликає підвищення в сироватці крові рівня окремого імуноглобуліну (плазмоцитома). Дефіцит імуноглобуліну може бути пов'язаний з синдромом втрати білка, спадковим дефіцитом або може бути вторинним відносно лімфоїдних злоякісних новоутворень. У зв'язку з повільним початком синтезу IgM концентрація IgM в сироватці крові у немовлят нижче, ніж у дорослих, не проникають трансплацентарно.

Підвищений рівень IgМ вказує на: гіпер-IgM синдром, множинну мієлому IgМ-типу, макроглобулінемію Вальденстрема, вірусний гепатит, безсимптомну моноклональну IgМ гаммапатію, інфекційний мононуклеоз, гострі та хронічні гнійні, бактеріальні та паразитарні інфекції, внутрішньоутробні інфекції, ентеропатії, гепатит, цироз, ревматоїдний артрит.

Знижений рівень IgМ сигналізує про: агаммаглобулінемію, злоякісні новоутворення.

Визначення рівня Ig M використовується для діагостики бактеріальної інфекції, синдрому мальабсорбції, пренатальних інфекцій, аутоімунних захворювань, ревматоїдного артриту, цирозу печінки, гепатитів, онкологічних захворювань.

IgM є маркером оцінки стану імунної системи.

• Забір крові проводять натщесерце, тобто через 6–8 годин після прийому їжі.
• За день до дослідження необхідно виключити вживання алкоголю та прийом лікарських засобів (з дозволу лікаря). Якщо відмовитися від ліків неможливо, слід попередити про це реєстратора у пункті забору. Рекомендовано обмежити фізичні навантаження, дотримуватись режиму сну.
• Не потрібно змінювати звичний режим харчування.
• Протягом однієї години перед процедурою забороняється палити, рекомендовано уникати емоційних навантажень та стресів.
• У день здачі аналізу дозволяється випити невелику кількість води.
• Для немовлят перед забором крові рекомендується витримати максимально можливий проміжок між годуваннями.
• Здавати кров на дослідження рекомендовано до проведення діагностичних чи лікувальних процедур: операцій, інфузій, переливанні крові, пункції, ін’єкцій, біопсії, загального масажу, ендоскопії, фізичних навантажень, ЕКГ, рентгенологічного обстеження. Відбір крові з діагностичною метою проводиться перед крапельними інфузіями лікарськими препаратами.

Венозна кров.