Кальпротектин, кількісне визначення

Кальпротектин – це білок, що утворюється в нейтрофілах, моноцитах та плоскому епітелії. Рівень кальпротектину підвищується при пошкодженні слизової оболонки кишечника, тому він є ефективним показником активності лейкоцитів і запалення в шлунково-кишковому тракті. За допомогою визначення кальпротектину в фекаліях можна моніторити перебіг запальних захворювань, тому що при відновленні нормальної слизової оболонки кишківника рівні білка повертаються в межі норми.

Високі показники кальпротектину свідчать про такі патологічні стани як: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, бактерійні інфекції ШКТ, онкологічні захворювання або  надмірний прийом певних медикаментів (наприклад, нестероїдних протизапальних препаратів).
Незначне підвищення білка може спостерігатися при автоімунних захворюваннях ШКТ, целіакії або поліпозах.
 

Дане дослідження призначають для ретельнішої діагностики запальних станів стінки кишечника і функціональних розладів, діагностики та моніторингу хвороби Крона і неспецифічного виразкового коліту, для оцінки перебігу та лікування інфекційних захворювань ШКТ різного генезу (бактерійного, вірусного, гельмінтозах)

Визначення кальпротектину в калі рекомендується використовувати і тоді, коли пацієнт відмовляється від інвазивних методів обстеження ШКТ: гастроскопії чи колоноскопії, або коли це є неможливим чи проблематичним, наприклад, у маленьких дітей.
 

Кал (приносний матеріал) 

• Відбір біоматеріалу не слід проводити протягом 2-х тижнів після проведення інструментальних досліджень шлунково-кишкового тракту або медичних процедур, які можуть викликати механічні пошкодження слизової (наприклад, колоноскопія, ректороманоскопія, очищення кишківника за допомогою клізм і ін.). 
• Відбір біоматеріалу проводиться до початку або через 14 днів після закінчення курсу лікування антибактеріальними, імунобіологічними, протигрибковими, противірусними препаратами. 
• За 3 доби перед здачею аналізу слід припинити: вживання алкоголю, м’яса, риби, ікри, гречаної каші, гранатів, яблук, помідорів, зелених частин овочів; введення ректальних свічок і масел; прийом проносних препаратів, аспірину, магнію, вісмуту, карболену, йоду, брому та ліків, що містять залізо (гематоген). 
• Кал відбирають свіжовиділеним після самостійного акту дефекації та одразу доставляють на пункт забору біологічного матеріалу. 
• Для гарантування правильного результату відбір необхідно проводити з початкової, середньої та кінцевої частини фекалії – для формування усередненої проби. 

Для жінок додатково: Біоматеріал не можна здавати під час менструації (лише через 3 дні після її закінчення). 
Застереження! Кал не повинен містити жодних сторонніх домішок, таких як сеча, дезінфікуючі засоби і т.д. 
Примітка! Контейнер необхідно наповнити на 1/3. Кількість біоматеріолу в контейнері не повинна перевищувати половини об’єму самого контейнера. 

Кал.