Кальпротектин, кількісне визначення

Кальпротектин – це білок, що утворюється в нейтрофілах, моноцитах та плоскому епітелії. Рівень кальпротектину підвищується при пошкодженні слизової оболонки кишечника, тому він є ефективним показником активності лейкоцитів і запалення в шлунково-кишковому тракті. За допомогою визначення кальпротектину в фекаліях можна моніторити перебіг запальних захворювань, тому що при відновленні нормальної слизової оболонки кишківника рівні білка повертаються в межі норми.

Високі показники кальпротектину свідчать про такі патологічні стани як: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, бактерійні інфекції ШКТ, онкологічні захворювання або  надмірний прийом певних медикаментів (наприклад, нестероїдних протизапальних препаратів).
Незначне підвищення білка може спостерігатися при автоімунних захворюваннях ШКТ, целіакії або поліпозах.
 

Дане дослідження призначають для ретельнішої діагностики запальних станів стінки кишечника і функціональних розладів, діагностики та моніторингу хвороби Крона і неспецифічного виразкового коліту, для оцінки перебігу та лікування інфекційних захворювань ШКТ різного генезу (бактерійного, вірусного, гельмінтозах)

Визначення кальпротектину в калі рекомендується використовувати і тоді, коли пацієнт відмовляється від інвазивних методів обстеження ШКТ: гастроскопії чи колоноскопії, або коли це є неможливим чи проблематичним, наприклад, у маленьких дітей.
 

• За три доби до здачі аналізу рекомендується не приймати ліки, які впливають на перистальтику кишечника та забарвлення калу (проносні засоби, препарати вісмуту та заліза, сульфат барію, активоване вугілля, касторову олію); не застосовувати ректальні свічки, клізми; не проводити дослідження шлунково-кишкового тракту (гастродуоденоскопію, ректороманоскопію, колоноскопію); не вживати продукти, які змінюють колір калу (моркву, буряк, газовану воду яка містить барвники) та грубу клітковину (висівки, капусту, бобові).
• При прийомі ліків для ШКТ узгодити їх прийом чи відміну з лікуючим лікарем.
• При збиранні калу слідкувати, щоб в контейнер не попала сеча (спорожнити сечовий міхур перед забором), вода з туалету, менструальні виділення.
• Для збирання можна використовувати чисту та суху поверхню (наприклад, поліетиленову плівку, клейонку); судно чи горщик, попередньо вимиті губкою без хімічних засобів, сполоснути кілька разів кип’яченою водою, обробити окропом, висушити та охолодити; пелюшки чи підгузок у новонароджених.
• Забороняється використовувати унітаз та обробляти поверхню дезінфікуючими засобами.
• Контейнер щільно закрити, помістити у одноразовий пакет і доставити у відділення.

Кал.