Комплекс досліджень: Біохімічний аналіз крові базовий

Комплекс досліджень: Біохімічний аналіз крові (базовий) - це набір аналізів, що містить всі найнеобхідніші біохімічні показники, які важливо контролювати для оцінки роботи печінки, підшлункової залози та нирок.

Аланінамінотрансфераза (АЛТ) – це специфічний фермент, який приймає участь у перетравленні білка. Найбільша концентрація АЛТ у печінці. Значно підвищений рівень АЛТ сигналізує про можливі порушення у функціонуванні печінки та її пошкодження.

Підвищення рівня сигналізує про: гепатити, цироз печінки, непрохідність жовчних шляхів, ішемію, серцеву недостатність, пухлини печінки, панкреатит, прееклампсію.
Зниження рівня можливе при недостатності вітаміну В6.

Амілаза - фермент, який приймає активну участь у процесі травлення, відповідає за розчеплення крохмалю, глікогену та інших вуглеводів. Даний фермент виділяється підшлунковою залозою.  

Підвищення рівня свідчить про: панкреатит, непрохідність кишківника, паротит, перфорацію, перитоніт, ниркову недостатність, вірусні інфекції, діабетичний кетоацидоз.
Зниження рівня притаманне для: ураження печінки, недостатність підшлункової залози, муковісцидоз.

Аспартатамінотрансфераза (АСТ) - фермент, який широко поширений в тканинах серця, печінки, нирок, скелетної мускулатури, легень, підшлункової залози. Значне підвищення його активності в сироватці може бути прогностичною ознакою інфаркту міокарда, тому рівень АСТ не є специфічним для ураження печінки, якщо його визначають окремо від інших показників.

Підвищений рівень притаманний для: важкої форми гострого гепатиту, інфекційного мононуклеозу, гострого інфаркту міокарда, пошкоджень серцевого м'язу, важких опіків, гіпотиреозу.
Причиною зниження є: недостатність вітаміну В6, діаліз.

Білірубін загальний – жовтий гемохромний пігмент, один з основних складових жовчі, який міститься в сироватці у вигляді двох фракцій: прямого, також має назву зв’язаного або кон’югованого та непрямого (вільного або незв’язаного) білірубіну.

Підвищення рівня загального білірубіну спостерігається при: цирозі, гепатитах, гепатозах, жовтяницях паренхіматозній або змішаній, раку печінки.
Зниження рівня білірубіну важливого діагностичного значення немає.

Глюкоза - важливе джерело енергії організму людини. Потрапляючи в організм з їжею перетворюється в глікоген, який зберігається в печінці, або ж в жирні кислоти. Основним регулятором рівня глюкози в нормі є гормон підшлункової залози. Даний метод передбачає визначення рівня глюкози в сироватці венозної крові.

Підвищення рівня характерно для: цукрового діабету, гіперглікемії при ендокринних захворюваннях, захворювання підшлункової залози, нирок та печінки, стресу.
Знижений рівень свідчить про: порушення всмоктування вуглеводів, захворювання печінки, недостатність наднирників, голодання, передозування інсуліну, ендокринологічні захворювання.

Загальний білок - складається з двох основних компонентів глобулінів та альбуміну.  Білки плазми крові синтезуються клітинами печінки та тканинними макрофагами. Білок в організмі людини виконують безліч функції та є важливим біохімічним показником.

Підвищення рівня характерно для: множинної мієломи, макроглобулінемії Вальденстрема, зневоднення.
Знижений рівень говорить про: нутритивну недостатність, важкі захворювання печінки, нефротичний синдром, ексудативні ентеропатії, гіпергідратацію.

Креатинін - кінцевий дегідратовани продукт обміну креатину. Визначення рівня креатиніну дозволяє оцінити клубочкову фільтрацію. Виділяється лише клубочками, не реабсорбуючись у ниркових канальцях. Тому зниження виведення креатиніну з сечею та підвищення креатиніну в кровi спостерігається у хворих із ураженнями нирок.

Підвищений рівень сигналізує про: ниркову недостатність, ураження м'язової системи, фізичне навантаження, надмірне споживання м'яса.
Знижений рівень спостерігається при: зниженні м'язової маси, вагітності, недостатності білка, захворюваннях печінки.

Сечовина - кінцевий продукт обміну білків в організмі. Вона видаляється з організму за допомогою клубочкової фільтрації, реабсорбується канальцевим епітелієм нирок і секретується тубулярними клітинами. Дослідження на вміст сечовини в сечі призначають в більшості випадків при встановленні її підвищеного рівня в крові, щоб оцінити видільну здатність нирок.

Підвищений рівень сигналізує про: порушення функції нирок та високобілкову дієту.
Знижений рівень спостерігається при: захворюваннях печінки, низькобілковій дієті, вагітності та порушенні всмоктування речовин в процесі травлення.