Комплекс досліджень: Контроль здоров'я

Аланінамінотрансфераза (АЛТ) – це специфічний фермент, який приймає участь у перетравленні білка. Найбільша концентрація АЛТ у печінці. Значно підвищений рівень АЛТ сигналізує про можливі порушення у функціонуванні печінки та її пошкодження.

Підвищення рівня сигналізує про: гепатити, цироз печінки, непрохідність жовчних шляхів, ішемію, серцеву недостатність, пухлини печінки, панкреатит, прееклампсію.
Зниження рівня можливе при недостатності вітаміну В6. 

Білірубін загальний – жовтий гемохромний пігмент, один з основних складових жовчі, який міститься в сироватці у вигляді двох фракцій: прямого, також має назву зв’язаного або кон’югованого та непрямого (вільного або незв’язаного) білірубіну.
При захворюваннях печінки вміст білірубіну в крові збільшується, що в свою чергу спричиняє виникнення жовтяниці.

Підвищення рівня загального білірубіну спостерігається при: цирозі, гепатитах, гепатозах, жовтяницях паренхіматозній або змішаній, раку печінки.
Зниження рівня білірубіну важливого діагностичного значення немає.

Гамма-глутамінтрансфераза (ГГТ) – фермент, який бере участь в обміні амінокислот і міститься в печінці, жовчних протоках та нирках. Окрім діагностики захворювань печінки може слугувати перевіркою на зловживання алкоголем.

Підвищення рівня притаманне для: захворювань печінки, підшлункової залози, нирок, інфаркту міокарда, гіпертиреозу, раку простати та алкоголізму.
Знижений рівень може спостерігатися при гіпотиреозі.

Глюкоза - важливе джерело енергії організму людини. Потрапляючи в організм з їжею перетворюється в глікоген, який зберігається в печінці, або ж в жирні кислоти. Основним регулятором рівня глюкози в нормі є гормон підшлункової залози. Даний метод передбачає визначення рівня глюкози в сироватці венозної крові.

Підвищення рівня характерно для: цукрового діабету, гіперглікемії при ендокринних захворюваннях, захворювання підшлункової залози, нирок та печінки, стресу.
Знижений рівень свідчить про: порушення всмоктування вуглеводів, захворювання печінки, недостатність наднирників, голодання, передозування інсуліну, ендокринологічні захворювання.

Загальний холестерин – це жироподібна речовина, яка приймає участь у важливих процесах таких як: синтез гормонів (кортизолу, тестостерону, прогестерону та естрогену), процесах травлення, синтезі вітаміну Д, створенні мембран еритроцитів, клітин мозку та печінки. Майже 80% холестерину синтезується печінкою, решта потрапляє в організм з їжею.

Підвищений рівень холестерину притаманний для: ожиріння, незбалансованого харчування, низької фізичної активності, цукрового діабету, серцево-судинних та ендокринологічних захворювань.
Знижений рівень також є недоліком, адже частіше виникають проблеми з гормональним балансом, нормальним перебігом вагітності та менструації, можуть з’являтися симптоми депресії.

HDL-холестерин (ліпопротеїд високої щільності ) - має назву «хорошого», так як не здатний до накопичення на стінках судин, а також поглинає надлишок холестерину та переносить його до печінки для подальшого виведення з жовчю.
Надзвичайно важливим є виключення надмірно жирної їжі з раціону у переддень здачі аналізу, та як і усі решта здається натще.

Підвищення рівня характерне для: захворювань печінки, алкоголізму, хронічного гепатиту, інтоксикації.
Знижений рівень говорить про: ураження коронарних артерій, захворювання печінки, нефротичний синдром, холестаз, декомпенсований цукровий діабет.

LDL-холестерин (ліпопротеїд низької щільності) - це з'єднання білків з холестерином, які транспортують останній з печінки до тканин. «Поганим» ліпопротеїдом  його назвали тому, що він переносить частки холестерину по всьому організму, а також має здатність накопичуватися на стінці пошкодженої судини, сприяючи утворенню атеросклеротичної бляшки. Надзвичайно важливим є контроль рівня саме ЛПНЩ.

Підвищений рівень свідчить про: холестаз, гіпотиреоз, цукровий діабет, захворювання печінки, вагітність, гіперліпідемії.
Зниження показника при: важких захворюваннях печінки, гіпертиреозі, запальних захворюваннях суглобів, анемії, опіках.

Тригліцериди – це нейтральні жири, які є основним енергетичним запасом організму. Підвищення їх рівня збільшує ризик захворювання ССС, а також розвитку гострого панкреатиту. Даний показник має важливе діагностичне значення при підозрі на цукровий діабет.

Підвищений рівень при: цукровому діабеті, ожирінні, панкреатиті, гіпертонічній хворобі, захворюваннях нирок, інфаркті міокарда.
Знижений рівень спостерігається при: гіпертиреозі, гіперпаратиреозі, ураженні паренхіми печінки, синдромі мальабсорбції, після значних фізичних навантажень, недостатньому харчуванні.

Коефіцієнт атерогенності розраховується за спеціальною формулою. Для цього від загального холестерину віднімають ЛПВЩ після чого ділять на їхню кількість, даний метод дозволяє визначити коефіцієнт поганих жирів за співвідношенням до рівня загального холестерину в організмі.

Підвищення рівня коефіцієнту більше 4 може свідчити про осідання та накопичення холестерину в середині судинних магістралей.

Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою (розгорнутий) - відображає загальний стан всієї системи кровотворення, дозволяє загалом оцінити основні функції крові, наявність і активність патологічного процесу в організмі.Моноцити (Mоnocytes)
Збільшення кількості характерне для інфекційного мононуклеозу, вірусних та грибкових інфекцій, туберкульозу, сифілісу, захворювань крові.
Зниження - для апластичної анемії, інфекції з нейтропенією.
Лімфоцити (Lymphocytes)
Підвищення рівня вказує на грип, аденовіруси, інфекційний мононуклеоз, гепатит, кашлюк, вітрянка, краснуха, туберкульоз, дифтерія, сифіліс, токсоплазмоз. Зниження - на імунодефіцитні стани, ниркову недостатність.
Еозинофіли (Eosinophils)
Підвищення рівня еозинофілів характерне для паразитарних захворювань, бронхіальної астми, алергій, екземи, скарлатини.
Зниження - для черевного тифу, дизентерії, сепсису.
Базофіли (Basophils)
Збільшення кількості яких притаманне для вітряної віспи, алергічних реакцій, хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, хвороб крові.
Сегментоядерні нейтрофіли (Segmented neutrophils) 
Збільшення (зсув вправо) – частки сегментоядерних нейтрофілів спостерігається при спадковій гіперсегментації, мегалобастних анеміях, захворюваннях нирок та печінки.
Паличкоядерні нейтрофіли (Band neutrophils)
Збільшення (зсув вліво) – в  крові паличкоядерних нейтрофілів, відображає важкість патологічного процесу. Зсув лейкоцитарної формули вліво є прогностичною ознакою інфекційних захворювань, стану після кровотеч та захворювань крові.
Лейкоцити (WBC)
Фізіологічне зростання можливе при вагітності, після фізичного та психоемоційного перенавантаження. Лейкоцитоз, тобто підвищення рівня, характерний для бактерійних інфекцій, запалення, інтоксикації та алергії.
Лейкопенія (зниження) є ознакою вірусних інфекцій та анафілактичного шоку.
Еритроцити (RBC)
Надлишок еритроцитів свідчить про захворювання серця та легень.
Зниження рівня - про анемію. Проте зміна кількості еритроцитів не завжди є індикатором захворювання, підвищення рівня притаманне для жителів гірської місцевості, зниження спостерігається під час менструації.
Гемоглобін (HGB)
Підвищення гемоглобіну свідчить про нестачу насичення киснем тканин, вроджені вади серця, куріння, значні фізичні та психічні навантаження.
Низький рівень гемоглобіну може бути ознакою анемії, неповноцінного харчування та результатом виснажливих дієт.
Гематокрит (HCT)
Підвищення може бути наслідком опікової хвороби, перитоніту.
Зниження свідчить про анемію.
Тромбоцити (PLT)
У людей, які не мають порушень в системі кровотворення, підвищення рівня спостерігається після інтенсивного фізичного навантаження, травматичних пошкоджень, а також у курців.
Зниження рівня характерне під час менструації, вагітності, інфекційних захворювань.
ШОЕ (ESR)
Прискорена ШОЕ характерна для інфекційних, запальних захворювань, анемій, вагітності та менструації.
Сповільнена характеризує еритроцитози, анафілактичний шок, недостатність кровообігу.