Комплекс досліджень: Паразитарний скринінг

Аскаридоз – гельмінтоз, який викликаний круглими червами Ascaris lumbricoides, характерним є фекально-оральний механізм передачі. В організм людини аскариди потрапляють разом із контамінованими продуктами харчування, водою та через брудні руки. Паразитують в тонкому кишківнику людини, де з яйця вилуплюється личинка, яка з кровотоком через серце та печінку мігрує до легень. З дихальних шляхів, личинка потрапляє в ротову порожнину, після чого проковтується та знову потрапляє в кишківник. В тонкому кишківнику розвивається до дорослої особи протягом 2,5-3 місяців, оселяючись там до року часу. Дорослі самки після запліднення відкладають близько 200000 яєць за добу, після чого яйця з калом потрапляють у навколишнє середовище, дозрівають у ґрунті, та готові до розвитку в новому організмі.

Антитіла IgG до Токсокар - імунологічний тест для визначення імуноглобулінів класу G до антигенів нематоди Toxocara canis. Дані імуноглобуліни з’являються через 6-8 тижнів з моменту інфікування, зберігаються протягом тривалого часу.
Токсокароз – інфекційне захворювання обумовлене нематодою Toxocara canis, гельмінтом, який паразитує на собаках, та інших представниках цього сімейства. Яйця паразита, які виділяються з калом тварин, потрапляють до ґрунту, де відбувається їх подальший біологічний розвиток. Зараження людини відбувається під час проковтування яйця токсокари через немиті руки або забруднені ґрунтом овочі та фрукти. Після потрапляння яйця всередину, в проксимальному відділі тонкої кишки з нього виходить личинка. Після чого через слизову оболонку кишечника вони мігрують в кровотік, і через ворітну вену потрапляють до печінки, де частково осідають. Решта личинок через мале коло кровообігу потрапляють до легень та частково осідають там, після чого через велике коло кровообігу поширюються по всьому організму, осідаючи в різних органах, після чого гинуть в цих органах утворюючи гранульоми. Під час міграції личинки приносять різноманітну шкоду організму людини: травмують кровоносні судини, викликають некроз та кровотечу.

Сумарні антитіла (IgM, IgA, IgG) до лямблій – високоспецифічний тест, який дозволяє виявити в крові антитіла до лямблії.
Лямбліоз – захворювання викликане Giardia lamblia, які уражають дванадцятипалу та тонку кишку, супроводжується персистуючою діареєю. Життєвий цикл включає в себе дві стадії: стадію цисти (циста) і вегетативну (трофозоїт – здатна до харчування та розмноження).
Циста знаходиться у зовнішньому середовищі та потрапляє в організм людини через брудні руки, немиті фрукти та овочі, а також через некип’ячену воду. При заковтуванні цист під впливом соляної кислоти вивільняються трофозоїти, при цьому пошкоджуючи слизову оболонку кишківника та структуру ворсинок. Під впливом лужного середовища (жовчі) трофозоїти трансформуються в цисти, які виділяються з калом. Резервуаром інфекції є не лише людина, а й багато інших ссавців (коти, собаки, бобри, і т.д). Інкубаційний період триває від 3 до 42 днів.

Антитіла IgG до Opisthorchis felineus – використовують для виявлення паразита, який провокує виникнення опісторхозу. Даний вид імуноглобулінів виробляється через 6-8 тижнів після інфікування, свого максимального значення досягають через 2-3 місяці, зберігаються в сироватці крові протягом тривалого часу.
Опісторхоз – гельмінтоз, який уражає гепатобіліарну систему та підшлункову залозу. Основним джерелом зараження є домашні та дикі тварини, які харчуються рибою, а також людина яка інфікована паразитом. Яйця виділяються в навколишнє середовище з калом, при потраплянні в воду, їх заковтують молюски бітінії, саме в них відбувається розмноження та розвиток O. Felineus з утворенням личинок – церкарій. Після чого личинки потрапляють до риб сімейства коропових, в м’язах перетворюються в цисти у вигляді метацеркарію. Людина в свою чергу заражається при вживанні недостатньо термічно обробленої риби. Після потрапляння в дванадцятипалу кишку починається формування дорослих особин паразита. Потім вони мігрують в жовчні і панкреатичні протоки, де через кілька тижнів досягають статевозрілого стану, а через місяць починають відкладати яйця.
Досить часто захворювання протікає безсимптомно. Якщо ж клініка наявна, то перші симптоми опісторхозу з'являються через 2-4 тижні з моменту зараження.

Антитіла IgG та IgA до Echinococcus granulosus – використовуються для діагностики ехінококозу.
Ехінококоз – паразитарне захворювання, яке спричиняє стрічковидний гельмінт Echinococcus granulosus. Інфікування людини відбувається через брудні руки та під час вживання їжі інфікованої яйцями паразита. В тонкому кишківнику дозріває онкосфера, яка проникає через стінку кишківника до портальної системи кровообігу та розміщується у внутрішніх органах, найчастіше у печінці, утворюючи там обмежену кісту.
Через повільний ріст кісти безсимптомний період триває від кількох місяців до кількох років.
При ехінококозі печінки виникає дискомфорт у правій підреберній ділянці та відчуття важкості в епігастральній ділянці, що посилюється у положенні лежачи на правому боці.

Антитіла IgG та IgA до Trichinella spiralis -  використовуються для ранньої серологічної діагностики трихінельозу. Виявлення даних антитіл можливе вже на 2 тижні після інвазії збудника захворювання. 
Трихінельоз – паразитарне захворювання викликане нематодою роду Trichinella. Після вживання неякісного, недостатньо термічно обробленого м’яса домашніх та диких тварин, личинка проникає до слизової оболонки кишківника. Протягом 48 годин перетворюється у дорослу форму, через 5-6 днів після розмноження личинки потрапляють в кровоносні та лімфатичні судини кишківника, після чого з током крові розносяться до інших органів. У м’язах інкапсулюються, в інших тканинах цей процес відсутній, проте личинки мігрують далі та викликають запальні реакції та некроз.
Найчастіше людина заражається при вживанні свинини та конини. Інкубаційний період триває 2-45 днів.

Остаточний діагноз не може бути встановлений лише на підставі результатів серологічного тесту. При встановленні діагнозу слід враховувати результати комплексу лабораторних та інструментальних досліджень, а також клінічні прояви захворювання. Не можна повністю виключити перехресні реакції з антитілами до антигенів інших гельмінтів. Крім того, з обережністю слід інтерпретувати результати досліджень у пацієнтів з онкологічними захворюваннями та розладами імунної системи.