Комплекс досліджень: Скринінг паразитарних інфекцій

Аскаридоз – гельмінтоз, який викликаний круглими червами Ascaris lumbricoides, характерним є фекально-оральний механізм передачі. В організм людини аскариди потрапляють разом із контамінованими продуктами харчування, водою та через брудні руки. Паразитують в тонкому кишківнику людини, де з яйця вилуплюється личинка, яка з кровотоком через серце та печінку мігрує до легень. З дихальних шляхів, личинка потрапляє в ротову порожнину, після чого проковтується та знову потрапляє в кишківник. В тонкому кишківнику розвивається до дорослої особи протягом 2,5-3 місяців, оселяючись там до року часу. Дорослі самки після запліднення відкладають близько 200000 яєць за добу, після чого яйця з калом потрапляють у навколишнє середовище, дозрівають у ґрунті, та готові до розвитку в новому організмі.

Антитіла IgG до Токсокар - імунологічний тест для визначення імуноглобулінів класу G до антигенів нематоди Toxocara canis. Дані імуноглобуліни з’являються через 6-8 тижнів з моменту інфікування, зберігаються протягом тривалого часу.
Токсокароз – інфекційне захворювання обумовлене нематодою Toxocara canis, гельмінтом, який паразитує на собаках, та інших представниках цього сімейства. Яйця паразита, які виділяються з калом тварин, потрапляють до ґрунту, де відбувається їх подальший біологічний розвиток. Зараження людини відбувається під час проковтування яйця токсокари через немиті руки або забруднені ґрунтом овочі та фрукти. Після потрапляння яйця всередину, в проксимальному відділі тонкої кишки з нього виходить личинка. Після чого через слизову оболонку кишечника вони мігрують в кровотік, і через ворітну вену потрапляють до печінки, де частково осідають. Решта личинок через мале коло кровообігу потрапляють до легень та частково осідають там, після чого через велике коло кровообігу поширюються по всьому організму, осідаючи в різних органах, після чого гинуть в цих органах утворюючи гранульоми. Під час міграції личинки приносять різноманітну шкоду організму людини: травмують кровоносні судини, викликають некроз та кровотечу.

Сумарні антитіла (IgM, IgA, IgG) до лямблій – високоспецифічний тест, який дозволяє виявити в крові антитіла до лямблії.
Лямбліоз – захворювання викликане Giardia lamblia, які уражають дванадцятипалу та тонку кишку, супроводжується персистуючою діареєю. Життєвий цикл включає в себе дві стадії: стадію цисти (циста) і вегетативну (трофозоїт – здатна до харчування та розмноження).
Циста знаходиться у зовнішньому середовищі та потрапляє в організм людини через брудні руки, немиті фрукти та овочі, а також через некип’ячену воду. При заковтуванні цист під впливом соляної кислоти вивільняються трофозоїти, при цьому пошкоджуючи слизову оболонку кишківника та структуру ворсинок. Під впливом лужного середовища (жовчі) трофозоїти трансформуються в цисти, які виділяються з калом. Резервуаром інфекції є не лише людина, а й багато інших ссавців (коти, собаки, бобри, і т.д). Інкубаційний період триває від 3 до 42 днів.

Імуноглобулін Е- відповідає за розвиток алергічної реакції. Виробляється локально, переважно в підслизовому шарі тканин, які контактують із зовнішнім середовищем. Не проникає через трансплацентарний бар'єр. Термін напіврозпіду в сироватці становить 3-5 днів та 14 днів на мембранах опасистих клітин і базофілів.
Крім участі в алергічних реакціях I типу, імуноглобулін Е також бере участь у захисному протигельмінтному імунітеті.
Підвищений рівень IgE може свідчити про: алергічні захворювання, бронхіальну астму, бронхоспазм, екзему, кропив'янку, набряк Квінке, запальні захворюваннях шкіри, гельмінтози, кандидомікоз, хронічну діарею, хвороби імунної системи, лімфосаркому.
Знижений рівень може свідчити про: прогресуючі пухлини, деякі різновиди агаммаглобулінемії.