Комплекс: глистові та протозойні інвазії методом ПЛР, копрограма (2 контейнера з калом)

Комплекс: глистові та протозойні інвазії методом ПЛР, копрограма складається з багатьох показників, які відображають стан травної систкми та встановлюють наявність інфікування людини гельмінтозними інфекціями або інфекціями, що спричиняють найпростіші.

Анкілостомози – це гельмінтози, які переважно спричиняють нематоди: Ancylostoma spp. та Necator americanus (NA). Личинки можуть проникнути в організм людини через шкіру з грунту або перорально із контамінованою їжею і водою. Дорослі нематоди ушкоджують судини слизової оболонки і харчуються кров’ю. Найбільшою небезпекою, пов’язаною з анкілостомозами, є виникнення анемії: окрім того, що паразити споживають кров для підтримки своєї життєдіяльності, вони вприскують антикоагулянт, який подовжує кровотечу з ураженої стінки. Перші симптоми з’являються за кілька тижнів після інфікування. Характерним є дерматит, виражений свербіж, згодом з’являється кашель осиплість голосу, гарячка, біль в ділянці живота, діарея, іноді навіть з видимими домішками крові.

Enterocytozoon spp. та Encephalitozoon spp. – це паразитичні гриби, що спричиняють захворювання у людей з ослабленим імунітетом, наприклад, внаслідок ВІЛ/СНІД. Симптоми переважно не специфічні: діарея, біль в ділянці живота, схуднення, загальна слабкість та підвищена втомлюваність. Труднощі діагностики полягають в тому, що інфекція може уражати різні органи: очі, легені, головний і спинний мозок.

Стронгілоїдоз – це гельмінтоз, який передається контактним шляхом: личинки проникають через шкіру при контакті з зараженим ґрунтом, іноді можна інфікуватись, споживаючи забруднені овочі, фрукти, воду. Захворювання спричинене кишковими вугрицями Strongyloides spp. проявляється червоною лінією, яка зміщується протягом для на більш, ніж 5 см, свербежем шкіри і періанальної ділянки, підвищенням температури, алергічними проявами, блюванням (іноді з кров’ю), діареєю. Може з’являтися біль у м’язах, кон'юнктивіт, виразки на рогівці, кахексія і зневоднення. Найгірший перебіг може завершитись менінгітом або сепсисом.

Аскаридоз — це паразитарне захворювання, яке спричиняють круглі черви з роду Ascaris. Людина проковтує яйця аскарид, які можуть бути у забрудненій їжі, воді або на брудних руках. У кишечнику яйця вилуплюються, і личинки проникають через стінку кишечника до кровоносних судин. З кровотоком вони потрапляють до печінки, а потім до легень. У легенях вони проходять розвиток, пробираються через стінки альвеол і мігрують до трахеї. З трахеї личинки підіймаються до глотки і після проковтування вони знову потрапляють в травну систему, де перетворюються в дорослі форми, відкладають яйця, які з калом виходять з організму в навколишнє середовище.

Гіменолепідоз – це гельмінтоз, спричинений карликовим ціп’яком Hymenolepis spp. Заразитися можна через забруднені предмети побуту, продукти. Проявляється захворювання блюванням, диспепсією, анорексією, втратою ваги. При тривалому перебігу може виникати анемія, задишка, швидка втомлюваність.

Теніоз — це біогельмінтоз, спричинений Taenia solium. Джерелом інфекції є погано термічно оброблене м'ясо свиней або диких кабанів, частіше люди хворіють в осінньо-зимовий період. В організм ціп'як потрапляє у вигляді фін - личинок, які розвиваються у м'язах свиней. Переважно личинки розвиваються і живуть в тонкому кишечнику, яйця разом з каловими масами потрапляють в навколишнє середовище. Окрім кишечника, паразити можуть уражати мозок, очі, спричиняючи відповідну симптоматику. Свині і кабани заражаються ними споживаючи фекалії або їжу, забруднену ними.

Ентеробіоз – це паразитарне захворювання, яке виникає внаслідок інфікування гостриками (Enterobius vermicularis). Найхарактернішою ознакою захворювання є свербіж перианальної ділянки та розлади травлення: біль в ділянці живота, нудота, запори. Механізм передачі: фекально-оральний. Найчастіше заражаються діти у дитячих садках або в школі через недотримання правил гігієни. Через забруднені руки яйця гостриків залишаються на дверних ручках, посуді, іграшках.

Трихоцефальоз – це захворювання, зумовлене ендопаразитом Волосоголовцем людським (Trichuris trichiura). Він проживає у товстій кишці людини і живиться кров’ю або клітинами слизової оболонки. Людина може заразитися після вживання в їжу забруднених продуктів. Яйця волосоголовця можуть перебувати в навколишньому середовищі до двох років, не втрачаючи контагіозність.

Лямбліоз – це інфекційне захворювання, викликане Giardia lamblia, що спричиняє порушення роботи дванадцятипалої кишки, яке проявляється підвищеним газоутворенням, нудотою, відсутністю апетиту, болями в ділянці живота, дратівливістю, втомою, порушенням сну. Як наслідок, формуються дефіцити вітамінів, алергічні реакції до певних харчових продуктів, лактазна недостатність, порушення функції печінки. Хвора людина виділяє в навколишнє середовище близько двох мільйонів цист з одним грамом калу! Спосіб передачі – пероральний, цисти можуть потрапити в організм здорової людини через забруднені руки, фрукти, ягоди, овочі, воду, побутові речі. Імунітет до лямбліозу не формується. 

Амебіаз – це протозойна інфекція, спричинена Entamoeba histolytica. Найхарактернішим симптомом є наявність крові у випорожненнях, також спостерігається збільшення селезінки, болючі позиви до дефекації, втрата ваги. Крім ШКТ, амебіаз може уражати і інші органи: іноді він спричиняє амебіаз печінки, амебний гепатит, абсцес печінки, легень або головного мозку, специфічну пневмонію. амебіаз шкіри. Нерідко нелікований амебіаз може призвети до складних ускладнень:
- перфорації кишки;
- перитонітом;
- гангреною стінки;
- апендицитом;
- кишковою кровотечею.

Криптоспоридіоз – це паразитарне захворювання, яке виникає внаслідок інфікування Cryptosporidium spp. Інкубаційний період може тривати від 2 днів до місяця. Іноді в криптоспоридіоз протікає безсимптомно, але частіше характерними є рясна діарея з слизом чи кров’ю, підвищенням температури до 38 градусів, схудненням і болем в ділянці живота. Дана інфекція може ускладнюватись панкреатитом, холангітом, пневмонією.

Бластоцистоз – це інфекційна хвороба, збудником якої є Blastocystis hominis. Люди заражаються пероральним шляхом, споживаючи забруднену воду або продукти харчування. Клінічними проявами є болі в животі, свербіж в перианальній ділянці, запор або водяниста діарея, як наслідок, схуднення і втома. Бластоцистоз також є фактором ризику розвитку синдрому подразненого кишківника, який проявляється функціональною диспепсією, але не спричиняє морфологічних змін.

Діентамебіаз – це захворювання, спричинене Dientamoeba fragilis. Часто перебігає без вираженої симптоматики, тому лікування потребують лише люди, в яких є гострі порушення життєдіяльності. До ознак належать тенезми, імперативні позиви до випорожнення, періодичні закрепи, втрата маси тіла, надмірна втомлюваність. Переважно діентамебіаз зустрічається в тропічних країнах, в індустріальних його виявляють зазвичай у туристів після подорожей в ендемічні регіони. Шлях передачі – пероральний, але також встановлено, що передавати діентамеб можуть гострики. 

Циклоспоріоз спричиняється Cyclospora cayetanensis. Після інкубаційного періоду, який переважно триває орієнтовно один тиждень, з’являються симптоми, схожі на грип, іноді вони хвилеподібно зникають і з’являються знову. У людей з ослабленим імунітетом на перше місця виходять симптоми пов’язані з ШКТ: водяниста діарея, анорексія, схуднення, болі в животі, метеоризм, блювання. Пряма передача від хворої людини практично неможлива, здорова людина інфікується через вживання забруднених продуктів харчування чи води.

Копрограма - це комплексне дослідження калу (фекалій, екскрементів, стільця), аналіз його фізичних, хімічних властивостей, а також різноманітних компонентів і включень різного походження. Вона є частиною діагностичного дослідження органів травлення і функції шлунково-кишкового тракту.

• Консистенція / форма 

Твердий стілець виникає при уповільненні просування калових мас по товстому кишечнику, що супроводжується їх надмірним зневодненням (вміст води в калі менше 50-60%).
Кашкоподібний - вживання рослинної їжі, що містить багато клітковини, призводить до посилення перистальтики кишечника. 
Водянистий - підвищений вміст води (близько 85% і більше).
Рідкий кал називається діареєю. У багатьох випадках розрідження калу супроводжується збільшенням його кількості і частоти дефекацій протягом доби. 
Желеподібний кал стає, якщо в ньому підвищується вміст слизу.
Мазеподібний кал характерний при порушенні секреції підшлункової залози і відсутності надходження жовчі в кишечник.
Гетерогенний кал буває при запорах.

• Запах 
  Звичайний запах калу пов’язаний з утворенням летких речовин в процесі ферментації білкових компонентів їжі.
  Посилення запаху відбувається при надмірному вживанні білкових продуктів або при недостатньому вживанні рослинної їжі.
  Різкий смердючий гнилісний запах калу обумовлений посиленням гнильних процесів в кишечнику. 
  Кислий запах виникає при посиленому бродінні їжі, що може бути пов'язано з погіршенням ферментативного розщеплення вуглеводів або їх засвоєння, а також з інфекційними процесами.
   
• Колір 
  Знебарвлений кал (ахолічний) - ознака відсутності стеркобіліну в стільці, через відсутність притоку жовчі у кишківник. Причиною може бути закупорка жовчних проток каменями чи пухлиною.
  Дуже темний кал є ознакою підвищення концентрації стеркобіліну в стільці. У деяких випадках це спостерігається при надмірному розпаді еритроцитів.
  Червоний колір калу може бути обумовлений кровотечею з нижніх відділів кишечника.
  Чорний колір - ознака кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
  Жовтий кал при недостатності перетравлення в тонкій кишці і бродильній диспепсії.
  Світло-жовтий при недостатності підшлункової залози. Сірувато-білий: при ненадходженні жовчі в кишечник.
  Світло-коричневий при прискореній евакуації з товстої кишки.
  Червонуватий при коліті з виразками.
   
• Реакція 
  Лужні властивості посилюються при погіршенні ферментативного розщеплення білків, що прискорює їх бактеріальне розкладання і призводить до утворення аміаку, що має лужну реакцію.
  Кисла реакція викликана активізацією бактеріального розкладання вуглеводів в кишечнику (бродіння).
   
• Кров
  Кров в калі з'являється при кровотечі в шлунково-кишковому тракті.
   
• Слиз
  Кількість слизу в калі підвищується при запальних процесах в кишечнику.
   
• Детрит 
  Зруйновані бактеріальні клітини в калі з'являються в результаті запалення.
   
• Залишки неперетравленої їжі
  Залишки їжі в стільці можуть з'являтися при недостатній продукції шлункового соку і або травних ферментів, а також при прискоренні перистальтики кишечника.
   
• Змінені м'язові волокна 
  Збільшення вмісту в калі малозмінених м'язових волокон відбувається при погіршенні умов розщеплення білка. Це може бути викликано недостатньою продукцією шлункового соку, травних ферментів.
   
• Незмінені м'язові волокна 
  Наявність в калі є ознакою порушення розщеплення білка (через порушення секреторної функції шлунку, підшлункової залози або кишечника) або прискореного просування їжі по шлунково-кишковому тракту.
   
• Нейтральний жир
  Поява нейтрального жиру в калі є ознакою недостатності функції підшлункової залози, печінки або порушення виділення жовчі в просвіт кишечника.
  У дітей невелика кількість жиру в калі може бути нормою. Це пов'язано з тим, що органи травлення у них ще недостатньо розвинені і тому не завжди справляються з навантаженням по засвоєнню дорослої їжі.
   
• Жирні кислоти 
  Поява жирних кислот в калі є ознакою порушення їх засвоєння в кишечнику. Це може бути викликано порушенням всмоктувальної функції кишкової стінки (в результаті запального процесу) і / або посиленням перистальтики.
   
• Мила 
  Підвищення кількості мил в стільці є ознакою порушення розщеплення жирів в результаті нестачі травних ферментів і жовчі.
   
• Внутрішньоклітинний крохмаль 
  Поява внутрішньоклітинного крохмалю в калі - ознака порушення травлення в шлунку в результаті зменшення секреції шлункового соку, порушення травлення в кишечнику в разі посилення гнильних або бродильних процесів.
   
• Позаклітинний крохмаль
  Поява його в стільці вказує на недостатню активність специфічних ферментів, які відповідальні за його розщеплення (амілаза) або занадто швидке просування їжі по кишечнику.
   
• Лейкоцити 
  Велика кількість лейкоцитів в калі свідчить про запалення в різних відділах кишечника, викликаному розвитком інфекції або іншими причинами.
   
• Еритроцити 
  Число еритроцитів в калі може підвищуватися в результаті кровотечі з стінки товстої або прямої кишки.
   
• Кристали 
  Кристали з'являються в калі в результаті порушення травлення або при кровотечах, гнильних процесах, гельмінтозах.
   
• Йодофільна флора
  Поява йодофільной флори в стільці є ознакою бродильной диспепсії.
   
• Епітелій 
  Поява великої кількості епітеліальних клітин в стільці є ознакою запального процесу кишкової стінки.
   
• Дріжджоподібні гриби
  Дріжджі розвиваються в кишечнику при недостатній активності нормальних кишкових бактерій, що перешкоджають її виникнення. Їх активне розмноження в кишечнику може бути результатом загибелі нормальних кишкових бактерій через лікування антибіотиками або деякими іншими лікарськими засобами. Крім того, поява грибкової інфекції в кишечнику іноді є ознакою різкого зниження імунітету.
   
• Яйця гельмінтів
  Поява в калі яєць гельмінтів свідчить про глистну інвазію організму.
   
• Найпростіші
  Наявність мікроорганізмів в калі мозже свідчити про такі захворювання як лейшманіоз або дизинтерія.
   
• Реакція на приховану кров
  Позитивна при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при злоякісних захворюваннях шлунка і кишківника
   
• Реакція на стеркобілін
  При збільшеному вмісті стеркобіліну кал називають гіперхолічним, при зниженому – ахолічним. Причиною гіперхолічного калу може стати підвищене виділення жовчі, тоді як ахолічного – нестача жовчі, наприклад при жовчокам'яній хворобі або запаленні жовчних протоків (холангіті).
   
• Реакція на білірубін
  Появу білірубіну в калі пов'язують як з використанням потужних антибіотиків, що вбивають нормальну мікрофлору кишечника та призводять до дисбактеріозу, так й з дисбактеріозами іншого походження. Також причиною знаходження білірубіну в калі може стати підвищена моторіка кишечника та прискорене виведення калу (евакуація). В результаті білірубін не встигає перетворитись під впливом мікрофлори у стеркобілін.
   
• З’єднувальна тканина з'являється при недостатності шлункового травлення і при функціональній недостатності підшлункової залози
   
• Рослинна клітковина неперетравлена
  Поява свідчить про недостатність шлункового травлення, при гнилісній диспепсії, відсутності надходження жовчі, недостатності перетравлювання в тонкій кишці, прискореній евакуації з товстої кишки, бродильній диспепсії, при недостатній секреції підшлункової залози, коліті з виразками
   
• Рослинна клітковина перетравлена діагностичного значення не має

Цей комплекс призначають при симптомах захворювань органів травлення: при болях в різних відділах живота, нудоті, блюванні, діареї або запорі, зміні забарвлення фекалій, крові в калі, погіршенні апетиту, втраті маси тіла, незважаючи на задовільне харчування, погіршенні стану шкіри, волосся і нігтів, жовтяниці шкіри і білків очей, підвищеному газоутворенні.