Лактозна непереносимість, ген LTC (матеріал - букальний епітелій)

Непереносимість лактози є поширеним станом, викликаним зниженою здатністю перетравлювати лактозу.

Супроводжується болями у животі, здуттям, діареєю та нудотою. Ці симптоми зазвичай з’являються через дві години після вживання молочної їжі, а їх інтенсивність залежить від кількості молочних продуктів, яку людина їсть або випиває. При цьому непереносимість лактози не завдає шкоди шлунково-кишковому тракту.

Непереносимість лактози пояснюється відсутністю ферменту лактази в тонкому кишечнику для розщеплення лактози на глюкозу і галактозу. 

Первинна непереносимість лактози виникає, коли кількість лактази зменшується з віком. Вторинна непереносимість лактози виникає внаслідок ураження тонкого кишечника. Така травма може бути наслідком інфекції, целіакії, запального захворювання кишечника або інших захворювань. 

Вроджена непереносимість лактози є надзвичайно рідкісним генетичним захворюванням, при якому з народження виробляється мало або зовсім не виробляється лактази. 

Непереносимість лактози у немовлят (вроджена лактазна недостатність) спричинена мутаціями в гені LCT. Ген LCT надає клітинам інструкції для вироблення лактази. Вважається, що мутації впливають на функцію лактази, через що у немовлят серйозно порушується здатність перетравлювати лактозу з грудного молока або суміші. 

Наявність в організмі мутованого гену LTC свідчить про схильність людини до непереносимості лактози.