Ртуть у крові (виконується в лабораторії Др. Рьодгера у Німеччині)

Ртуть у крові - це дослідження, що використовується для діагностики гострого отруєння чи хронічного впливу ртуті на організм.

У невеликих кількостях ртуть зустрічається у навколишньому середовищі. Вона вивільняється внаслідок розлому гірських та ґрунтових мінералів, а також як побічний продукт спалювання палива та сміття.

Ртуть може надходити в організм із повітря, проникати через шкіру або разом із їжею. Мізерні концентрації цього металу, з якими стикається більшість людей у ​​повсякденному житті, не становлять загрози здоров'ю. Однак її високий вміст, наприклад, у сховищах токсичних відходів, а також регулярний тривалий контакт з її помірними кількостями, як при роботі з важкими металами, може призвести до отруєння.

Найбільш поширене джерело проникнення в організм людини метилртуті – це заражені морепродукти та риба. Причому через травний тракт метилртуть засвоюється майже повністю (близько 95%).

Підвищений рівень ртуті свідчить про високу ймовірність отруєння. Сильно підвищений вміст ртуті у крові свідчить про відносно недавнє отруєння цим елементом.

Дане дослідження використовується для виявлення надмірної кількості ртуті в організмі, для діагностики гострого або хронічного отруєння ртуттю.

• Забір крові проводять натщесерце, через 4 години після прийому їжі.
• Протягом однієї години перед процедурою забороняється палити, рекомендовано уникати фізичних та емоційних навантажень.
• Напередодні забороняється вживати алкоголь.
• За 12 годин до дослідження необхідно виключити прийом лікарських засобів (з дозволу лікаря). Якщо відмовитися від ліків неможливо, слід попередити про це реєстратора у пункті забору.
• Для немовлят перед забором крові рекомендується витримати максимально можливий проміжок між годуваннями. Для дітей віком від 1 до 5 років не вживати їжу 2-3 години.

Венозна кров.