Чи правильно функціонує ваша щитоподібна залоза?

Порушення функції щитоподібної залози можуть тривалий час залишатися непомітними. Водночас зміни рівня гормонів поступово впливають на обмін речовин, серцево-судинну систему, нервову регуляцію та репродуктивне здоров’я.

Щитоподібна залоза виробляє тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Їх секрецію контролює тиреотропний гормон (ТТГ) гіпофіза. Порушення цього балансу призводить до:

• зниження функції — гіпотиреозу
• підвищення функції — гіпертиреозу (тиреотоксикозу)

Обидва стани потребують лабораторного підтвердження.

Гіпотиреоз: коли гормонів недостатньо

Гіпотиреоз — це стан, при якому щитоподібна залоза виробляє недостатню кількість тиреоїдних гормонів. За даними епідеміологічних досліджень, явний гіпотиреоз зустрічається приблизно у 1–2% населення, субклінічні форми — частіше, особливо серед жінок.

Найпоширеніші причини:

• хронічний автоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото)
• стан після операції або радіойодтерапії
• прийом тиреостатиків
• медикаментозний вплив
• виражений дефіцит або надлишок йоду

Можливі симптоми гіпотиреозу:

• відчуття холоду
• сонливість, сповільненість
• погіршення пам’яті
• збільшення маси тіла
• закрепи
• сухість шкіри, ламкість волосся
• порушення менструального циклу
• підвищений рівень холестерину

Жоден із цих симптомів не є специфічним. Саме тому вирішальне значення має лабораторна діагностика гіпотиреозу.

Які аналізи необхідні?

• ТТГ — основний скринінговий показник
• Вільний Т4 (FT4)
• за потреби — АТ-ТПО

Підвищений ТТГ у поєднанні зі зниженим FT4 підтверджує явний гіпотиреоз.

Особливо важливо контролювати функцію щитоподібної залози жінкам, які планують вагітність або вже вагітні.

Чи можна вилікувати гіпотиреоз?

У більшості випадків гіпотиреоз потребує тривалої замісної терапії левотироксином. Доза підбирається індивідуально під контролем ТТГ. У деяких ситуаціях (наприклад, при підгострому тиреоїдиті або медикаментозному впливі) функція залози може відновитися.

Тиреотоксикоз (гіпертиреоз): коли гормонів забагато

Тиреотоксикоз — це стан надлишку тиреоїдних гормонів у крові. Найчастішою причиною є дифузний токсичний зоб (хвороба Ґрейвса). Також тиреотоксикоз може виникати при вузлових формах зоба, тиреоїдитах або передозуванні тироксину.

Типові симптоми:

• прискорене серцебиття
• підвищена пітливість
• тремор рук
• втрата маси тіла
• емоційна нестабільність
• порушення сну
• відчуття жару

У частини пацієнтів можуть виникати порушення ритму серця або зміни з боку кісткової тканини при тривалому перебігу.

Щоб встановити наявність тиреотоксикозу, необхідно звернутися до ендокринолога. Фахівець призначить низку обстежень, основними з яких є аналіз крові на гормони та специфічні антитіла, а також УЗД щитоподібної залози.

Лабораторна діагностика тиреотоксикозу

Для підтвердження діагнозу проводять:

• ТТГ (зазвичай знижений)
• Вільний Т4 та/або Т3 (підвищені)
• Антитіла до рецептора ТТГ (TRAb) — при підозрі на хворобу Ґрейвса

Комплексна оцінка лабораторних показників дозволяє визначити форму захворювання та обрати оптимальну тактику лікування. Лікування має проходити під суворим контролем ендокринолога. Лікар може вдатися до таких видів терапії, як:

• медикаментозне лікування — пацієнту призначають препарати, що знижують вироблення гормонів (тиреостатики), а також засоби, які нормалізують серцеву діяльність та заспокоюють нервову систему;
• прийом радіоактивного йоду — застосовується для знищення тканини щитоподібної залози без операції. За такого методу терапії рівень гормонів, що виробляються залозою, знижується і хвороба переходить у стан ремісії;
• хірургічне втручання — після детального обстеження і наявності показань пацієнту проводять операцію з видалення частини або всієї щитоподібної залози. У такому разі пацієнту прописують прийом тиреоїдних гормонів.

Усі методи застосовуються відповідно до міжнародних клінічних рекомендацій та під контролем лікаря-ендокринолога.

Коли варто перевірити гормони щитоподібної залози?

Здати аналізи доцільно при:

• порушеннях серцевого ритму
• зміні маси тіла без очевидної причини
• хронічній втомі
• порушенні менструального циклу
• плануванні вагітності
• наявності сімейної історії тиреоїдних захворювань

Регулярна лабораторна діагностика дозволяє виявити гіпотиреоз або тиреотоксикоз на ранній стадії та запобігти розвитку ускладнень.

Профілактика гіпертиреозу та контроль рецидивів

Специфічної первинної профілактики більшості форм гіпертиреозу (зокрема хвороби Ґрейвса) не існує, оскільки значну роль відіграють аутоімунні механізми. Водночас своєчасне виявлення порушень функції щитоподібної залози дозволяє запобігти розвитку ускладнень.

З цією метою рекомендовано:

• проходити профілактичні огляди та за потреби визначати рівень ТТГ;
• звертатися до лікаря при появі симптомів, що можуть свідчити про гормональний дисбаланс;
• дотримуватися збалансованого харчування та загальних принципів здорового способу життя;
• відмовитися від тютюнопаління, яке може підвищувати ризик тиреоїдної офтальмопатії при хворобі Ґрейвса.

Вторинна профілактика тиреотоксикозу

Пацієнтам із уже встановленим діагнозом важливо дотримуватися рекомендацій лікаря та регулярно контролювати лабораторні показники (ТТГ, вільний Т4, за потреби — Т3 та антитіла).

У період ремісії доцільно:

• уникати самовільної зміни або відміни призначених препаратів;
• погоджувати з лікарем прийом йодовмісних засобів;
• контролювати рівень фізичного та психоемоційного навантаження;
• обмежувати надмірне споживання кофеїну та алкоголю.

Раціон із природним вмістом йоду зазвичай не потребує суворих обмежень, однак надлишкове вживання концентрованих джерел йоду (біодобавки, великі кількості морських водоростей) слід узгоджувати з лікарем.

Важливо пам’ятати, що самостійна інтерпретація результатів аналізів або прийом препаратів без консультації лікаря може бути небезпечною. За підозри на порушення роботи щитоподібної залози рекомендовано звернутися до лікаря-ендокринолога, який оцінить результати лабораторних досліджень у комплексі з клінічною картиною.

Роман Макар

лікар-ендокринолог вищої категорії,

кандидат медичних наук, доцент