Вітамін D — це біологічно активна речовина, яка поєднує властивості вітаміну та гормону і бере участь у регуляції багатьох процесів в організмі. Він синтезується в шкірі під впливом сонячного світла, а також надходить у невеликих кількостях з їжею. Основна його функція полягає у підтриманні обміну кальцію та фосфору, що має вирішальне значення для здоров’я кісткової системи.
Окрім впливу на кістки та зуби, вітамін D відіграє роль у роботі імунної системи, м’язовій функції та регуляції запальних реакцій. Достатній рівень цієї речовини пов’язаний зі стабільною роботою багатьох органів і систем, тоді як її дефіцит може поступово відображатися на загальному самопочутті та адаптаційних можливостях організму.
Дефіцит вітаміну D є поширеним явищем серед населення України через поєднання природних і побутових чинників. Географічне розташування країни обмежує кількість ультрафіолетового випромінювання, достатнього для повноцінного синтезу вітаміну D у шкірі протягом значної частини року.
Додатково ситуацію ускладнюють кліматичні умови, тривале перебування в приміщеннях та обмежене надходження вітаміну D з продуктами харчування. У результаті навіть за відсутності явних симптомів у багатьох людей формується хронічний дефіцит, який часто виявляють лише під час лабораторних обстежень.
Рівень вітаміну D значною мірою залежить від географічної широти, на якій проживає людина. В Україні протягом осінньо-зимового та частини весняного періоду інтенсивність сонячного випромінювання є недостатньою для повноцінного синтезу вітаміну D у шкірі, навіть за умови перебування на відкритому повітрі.
Сезонні коливання сонячної активності призводять до того, що запаси вітаміну D, сформовані влітку, поступово виснажуються. Саме тому наприкінці зими та на початку весни рівень цієї речовини в крові часто є найнижчим, що має важливе значення для оцінки стану організму та планування обстежень.
На здатність організму синтезувати вітамін D істотно впливають повсякденні звички та умови життя. Навіть за наявності сонячного світла ефективність його утворення в шкірі може бути зниженою через обмежений контакт із ультрафіолетовим випромінюванням або особливості сучасного ритму життя.
До факторів способу життя, які найчастіше зменшують синтез вітаміну D, належать:
У сукупності ці чинники формують стійку тенденцію до зниження рівня вітаміну D, навіть у теплу пору року. Саме тому дефіцит може розвиватися поступово та залишатися непоміченим без цілеспрямованого лабораторного контролю.
Дефіцит вітаміну D може тривалий час перебігати без виражених симптомів, поступово впливаючи на загальний стан організму. Найчастіше він проявляється неспецифічними скаргами, такими як підвищена втомлюваність, м’язова слабкість або зниження працездатності, які не завжди одразу пов’язують із порушенням мікронутрієнтного балансу.
За тривалого дефіциту страждають кісткова та м’язова системи, оскільки порушується обмін кальцію і фосфору. Окрім цього, недостатній рівень вітаміну D може впливати на імунну відповідь і здатність організму адаптуватися до інфекційних та запальних навантажень, що робить своєчасне виявлення такого стану клінічно важливим.
Перевірка рівня вітаміну D доцільна не лише за наявності скарг, оскільки його дефіцит часто має прихований перебіг. Існують групи людей, у яких ризик недостатнього рівня цієї речовини є вищим, і лабораторний контроль має особливе профілактичне значення.
Найчастіше обстеження рекомендоване у таких випадках:
Для цих груп визначення рівня вітаміну D дозволяє своєчасно виявити дефіцит і оцінити потребу в подальших корекційних заходах.
Для оцінки забезпеченості організму вітаміном D використовують лабораторне визначення рівня 25-гідроксивітаміну D у крові. Саме цей показник відображає сумарні запаси вітаміну D, отриманого як шляхом синтезу в шкірі, так і з їжею або добавками.
Визначення 25-гідроксивітаміну D вважається найбільш інформативним методом, оскільки він має відносно стабільну концентрацію та дозволяє об’єктивно оцінити стан вітамінного забезпечення. Результати цього аналізу використовують для виявлення дефіциту, оцінки його вираженості та подальшого планування корекції.
Аналіз на рівень вітаміну D можна здавати у будь-яку пору року, однак інтерпретація результатів завжди повинна враховувати сезонні коливання. Найчастіше найнижчі показники фіксують наприкінці зими та на початку весни, коли запаси, сформовані в теплу пору року, виснажуються.
Для отримання достовірних результатів аналіз рекомендують здавати натще, за відсутності гострих захворювань та без значних змін у прийомі добавок напередодні. Дотримання стандартних умов підготовки дозволяє коректно оцінити рівень вітаміну D і уникнути хибних висновків.
Інтерпретація результатів аналізу на вітамін D має проводитися з урахуванням референтних значень лабораторії, пори року та індивідуальних особливостей людини. Важливо розуміти, що прикордонні або знижені показники не завжди супроводжуються вираженими симптомами, однак уже можуть мати клінічне значення для обміну речовин і функціонування імунної системи.
У разі виявлення дефіциту подальші дії залежать від ступеня зниження показника та загального стану здоров’я. Зазвичай корекція включає комплексний підхід:
Такий підхід дозволяє не лише нормалізувати рівень вітаміну D, а й зменшити ризик повторного дефіциту в майбутньому, зберігаючи баланс між безпекою та ефективністю.
Автор статті